Віддання свята Преображення Господнього!

26 Август 2012

 Настоятель Спасо-Преображенського Храму свящ. Василій Ференц в день віддання престольного свята 26 СЕРПНЯ привітав прихожан словами проповіді та настанови .

Преобразился еси на горе, Христе Боже, показавый учеником Твоим славу Твою, якоже можаху; да возсияет и нам грешным свет Твой присносущный, молитвами Богородицы, Светодавче, слава Тебе.

Сьогодні Свята Православна Церква святкує Найвеличніше  літнє свято - празник світлого Господнього Переображення. Сьогодні Трьом учням — Петру, Якову та Іоанну — на горі Фавор Ісус Христос явив славу Свого Божества: “Просяяло лице Його, як сонце, а одежі Його стали білими, мов сніг”. Це сталося, за церковним переданням, за 40 днів до хресної смерті Спасителя, коли на найвищих верхівках палестинських гір ще не розтанув сніг. Тепер ми відзначаємо пам’ять про цю подію у літню спеку, додаючи до служби свята чин освячення виногрону та “початків овочів”.

 Завданням   цього празника є звеличати з життя Ісуса Христа славну подію Переображення, що його деякі святі отці називають другим Богоявленням

   головний зміст і ціль празника Преображення є глибоко догматичні: визнати і прославити Христове Божество.

 У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.

Святкуванням Преображення Господа Церква сповідує з'єднання у Христі двох єств - людського і Божественного. Преображення є явище Сина при свідоцтві Отця у Святому Дусі, тобто одкровення всіх Осіб Святої Трійці. Для Спасителя Преображення полягало не у зміні, не в якому-небудь зростанні Його Божественної природи, що володіла початковою повнотою, але в доказі Його Божества у природі людській.

В учнів, зведених на Фавор, дією Божества відкрилися духовні очі, завдяки чому вони виявилися здатні споглядати Божественне Світло. За думкою святого Григорія Палами, Фаворське Світло - це «Слава Божа» і «Царство Боже», у ньому апостолам була відкрита «таємниця восьмого дня», таємниця того світлоносного «града», Нового Єрусалиму, про який свідчить Апокаліпсис. «Господь преобразився не без причини, але щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами», - говорить святитель Іоанн Златоуст.

Посвячення в таємницю майбутнього століття були удостоєні лише обрані з числа дванадцяти апостолів, «стовпи» апостольського лику (Гал. 2:9), які одні лише були відзначені зміною імені, виконаним над ними Христом. Ці обранці разом з пророками Мойсеєм і Іллею уособлювали на Фаворі всю Церкву - у цьому еклезіологічному сенсі Преображення.

Крім того Преображення має відношення особисто до кожного християнина: чи можемо ми, маючи ту ж людську природу, що й апостоли, стати учасниками Преображення, доторкнутися до життя майбутнього віку, сприйняти Фаворське Світло? У цьому прагненні до озаріння нетварним Світлом і складається духовний сенс нашого життя. Образ цього прагнення показав Сам Господь на Фаворі у Своїй молитві. За свідченням святителя Григорія Палами, маючи на Собі від Себе Самого нетварна Світло, Спаситель не потребував молитви для освітлення Своєї плоті, - молився ж Він щоб показати, що блиск походить від молитви, від з'єднання розуму з Богом. Тому й християнину, охочому удостоїтися свого особистого Фавора, належить постійно вправлятися в молитві і чесноті, одвертаючись від земних помислів і спрямовуючи свій розум, свою любов до Бога. Віра в те, що ця мета досяжна, що обоження людської природи можливе - найважливіший момент християнського вчення про людину.

Преображення Спасителя було відкриттям вищого благодатного стану «Царства Божого, що прийшло в силі». На Фаворі засяяв не фізичне, а духовне світло божественної природи Христа, що до цього часу було приховане під покровом Його людської плоті. Чудо полягало в тому, що з фізичних очей апостолів спала пелена, що закривала від них духовний світ, і вони своїми духовними очима побачили Христа в Його Божественній славі.

 

Святкування цього празника сягає ще IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Фавор на честь Господнього Преображення. Від VI століття це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою «Господнє Преображення». про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого.

У народі це свято ще називають Яблучним Спасом, бо у цей день традиційно освячують перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плодів до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот — свято Кущів).

 

В нинішнє свято – одне з дванадцяти найбільших свят у християнському році Церква звертає нашу увагу не на яблука, не на інші плоди або квіти. Церква звертає нашу увагу на Господа нашого Ісуса Христа, Який у Своїй славі преобразився і змінився, і показав Своє Божество, будучи одночасно також правдивою Людиною і правдивим Богом.

Святкуючи сьогоднішнє свято, ми віримо, що Господь, Який преобразився на горі, преобразить колись і нас, наші душі і тіла. Але поряд із цим прикладаймо зусиль для того, щоб очиститись духовно від того гріховного бруду, яким наповнені наші душі і серця. Очистьмо їх для того, щоб в нас панував не гріх, а Христос. Просімо ж у Господа духовного преображення для наших душ, щоб як апостоли так і ми сподобились бачити неприступне і вічне божественне світло Його і ввійшли у Царство Його слави. А просячи у Нього цієї благодаті, взиваймо разом із Святою Його Невістою ‒ Церквою: «Нехай засяє і нам грішним світло Твоє споконвічне… Світлодавче, Христе Боже наш, слава Тобі». Амінь.

 

ДАЙ БОЖЕ ВСІМ НАМ ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ ДОЖИТИ ДО ДРУГОГО СЛАВНОГО ГОСПОДНЬОГО ПРЕОБРАЖЕННЯ, НИЗЬКИЙ ВАМ УКЛІН ЗА ВСІ ВАШІ ТРУДИ, ЗДОРОВЯ, КРІПОСТІ І СПАСІННЯ  ВАМ НА МНОГАЯ І БЛАГАЯ ЛІТА !!! 

 

 

З  смеренням, повагою та братерською любовю,

ваш духовний пастирь:

кандидат богословя,

священик Василій Ференц.

назад до переліку подій