СЯЙВО ФАВОРУ В РОСЛАВИЧАХ НА ПРЕСТОЛЬНЕ СВЯТО.

19 Август 2013

  Після богослужіння відбувся хресний хід навколо церкви,  з читанняим святого Євангелія , який очолив благочинний Васильківського округу прот. ієр. Андрій Гоєнко разом з настоятелем храму кандидатом богослівя,  свящ. Василієм Ференцом, по завершені якого були прочитані молитви на освячення винограду та фруктів.

Настоятель привітав присутніх словами проповіді:

Всіх Вас возлюблені во Христі дорогі брати і сестри вітаю з величним торжественним і престольним святом Преображення Господа нашого Ісуса Христа!

        Преображення Господнє – одна з найбільш таємничих новозавітних подій.

Після того, як Христос Спаситель відкрив учням таємницю Своїх майбутніх страждань, Він узяв трьох з них: Петра, Іакова і Іоанна, – і зійшов разом з ними на гору помолитися. І там під час молитви преобразився перед ними, і вони побачили старозавітних праведників, що розмовляють з Ним, – Моісея та Ілію. Обличчя Його і одяг зробилися білими, блискучими, як сніг. І потім вершину гори осяяла хмара, і учні чули з хмари голос: “Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте”(Мф. 17: 1-8).

        Побачивши Христа у славі, Його учні пали ниць у благоговійному страху. Апостол же Петро сказав Спасителеві: “Наставник! добре нам тут бути; зробимо три кущи: одну Тобі, одну Мойсеєві і одну Ілії”,   Нам може здатися, що ці слова Петра – плід звичайної людської радості. Бажання зробити намети представляється нам якимсь дитячим, таким, що не відповідає важливості моменту. Проте слід пам’ятати, що ці слова Петро вимовив, будучи осяяний нетлінним світлом Божества. В цих словах – прагнення залучити весь світ до світла Преображення, до радості цього дива. У цих словах – пророцтво про прийдешню місію Церкви у світі, бо зробити кущи – означає створити на землі обитель, будинок для святині, зробити так, щоб усі жадаючі і прагнучі Божої правди могли приходити до цієї святині; щоб нетварне світло Преображення розлилося по усьому всесвіту; щоб уся земна дійсність стала білою, як сніг, просяяла, як просяяли на горі ризи Спасителя.

        Усі ми добре знаємо, що земне життя — плинне, тимчасове, і що воно перейде в життя вічне, нескінченне. Тому в серці істинного учня Христового, якщо ми живемо за Заповідями Божими, перебуваємо з Господом на шляху земного буття, живе й передчуття наших вічних благ і вічних радостей, які чекають істинних дітей Божих у Небесному Царстві.
         Священна подія Преображення Господнього нагадує нам усім про те, що для того, щоб увійти у славу, яку Господь показав на Фаворській горі й обіцяє Своїм вірним чадам у прийдешньому світі, і якої ми зазнаємо інколи вже тут на землі, ми повинні преобразити свою душу. Ми повинні оновлюватися, відновлювати в собі спотворений гріхами образ Божий, щоб він засяяв у кожному з нас до завершення нашого земного життя, за яким почнеться життя нове, вічне.
         Господь створив першу людину за образом Своїм. Цей образ у людині виявляється в любові, милосерді, чистоті, терпінні, смиренні — в усьому тому, що Господь Іісус Христос Сам явив у Собі за Свого земного життя. Ми вийшли чистими зі святої купелі Хрещення.

Але через наші пристрасті та гріхи образ Божий в нас постійно затьмарюється, вкривається брудом нашого порочного життя. І тому ми повинні відновляти його в собі протягом усього нашого земного життя, звільняючись від гріховної нечистоти і прикрашаючи душу добрими справами.
      Нам необхідно закрити всі входи, через які гріх вповзає в наше серце. А він вповзає різними шляхами: через очі, коли вони дивляться на те, що збуджує гріховні почуття і навертає на гріх; через вуха, коли вони прислухаються до того, що розбещує нас і штовхає до гріха; через уста, коли вони промовляють лайливі, брудні, брехливі, наклепницькі слова. Він входить через наші думки. Він піднімається з дна нашої душі, коли ми даємо волю схильності до гріховного життя, яка живе в нас. Ми повинні бути охоронцями свого серця, тому що гріх позбавляє нас радості відчуття присутності Божої.
         У день, коли Господь преобразився на Фаворі й показав славу Свою і світло нерукотворного духовного града Єрусалима, ми просимо, щоб Він просвітив і наші грішні душі світлом Своїм присносущним і своєю Божественною благодаттю допоміг нам, грішним, пройти земний шлях гідно звання, до якого ми всі покликані — бути небесними громадянами Вишнього Єрусалима. Амінь.

 

назад до переліку подій